Мишоподібні гризуни-загроза врожаю
«Мишоподібні гризуни-загроза врожаю ».
Осінні обстеження 2020 року проведені спеціалістами управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області показали що в посівах багаторічних трав, неорних землях,садах, інших сільськогосподарських угіддях області мишоподібні гризуни розвиваються у надпороговій чисельності. Також існує ймовірність того, що в подальшому чисельність гризунів зростатиме і почнеться активне заселення посівів озимих зернових. Тому необхідне систематичне обстеження, визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечить збереження посівів та урожаю сільськогосподарських культур.
Мишоподібні гризуни щорічно залишаються небезпечними шкідниками. Вони завдають значних збитків аграрному виробництву, заселяючи великі площі сільськогосподарських угідь, створюючи загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень, а також є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин – лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії та ін..
Найбільш поширеними та шкідливими, серед мишоподібних гризунів, у посівах сільськогосподарських культур Донецької області є полівка звичайна. Зустрічаються також миші: хатня, польова та лісова. Ці шкідники харчуються понад 200 видами рослин та характеризуються дуже високою плодючістю. Протягом року одна самка може народжувати до 90 особин. За добу одна особина може з’їсти таку кількість корму, що становить 25-40 % її маси. За наявності 50-60 колоній на 1 га та неправильному або несвоєчасному захисті посівів, втрати врожаю зернових можуть становити 35-40 %. Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини». В роки масового розмноження може виникати потреба в пересіві пошкоджених площ.
З настанням холодної пори року гризуни шукають теплих та затишних місць зимівлі, зокрема житлові будівлі, зерно- та овочесховища, скирти соломи і сіна, де протягом осінньо-зимового періоду можуть інтенсивно розмножуватись. Значна частина їх залишається на полі, продовжуюючи харчуватися узимку під снігом сходами озимих зернових.
Проте розмноження гризунів може обмежуватися природними факторами. Так, ранні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють їх загибель. Та попри це загроза для майбутнього врожаю залишається досить високою, тому необхідно вчасно проводити захисні заходи.
Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні.
Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: своєчасне збирання врожаю без втрат, вчасна і якісна зяблева оранка, дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (лісосмуги та узбіччя доріг). Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та житлових приміщень, насамперед, необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів і дотримуватись належного санітарного стану.
При появі шкідників, необхідно вдатись до винищувальних заходів захисту. Винищувальні заходи включають в себе три основні методи: хімічний (заснований на застосуванні отруєних принад), фізичний (використання механічних знарядь лову і знищення) та біологічний.
На невеликих полях фермерських господарств та у приміщеннях їх можна відловлювати механічно, застосовуючи пастки різних модифікацій .Встановлюють пастки біля нір та на шляху їх пересування. Час від часу пастки необхідно обливати окропом, ретельно провітрювати і змащувати рослинним маслом. Інакше гризуни до неї звикнуть і не підуть на принаду.
Якщо використання механічних знарядь буде неефективним або неможливим, то слід вдатись до хімічного методу. За наявності 3-5 жилих колоній на гектар для боротьби з мишоподібними гризунами застосовують родентициди на основі діючих речовин бродіфакум, бромадіолон, ізопропілфенацин, флокумафен, які дозволені до застосування відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні»: Антимиша, Бромакем, Ізоцин, Капкан-принада №1, Крисолов, Мишолов, Багіра, Рат Кіллер Супер, Щелкунчик, Шторм та ін..
Біологічний метод боротьби не несе небезпеки для людини та навколишнього середовища і значно дешевший. В його основі лежить застосування препарату Бактеронцид (зернова принада, сипуча маса) – розкладання препарату вручну 3-5 г/нора. Він являє собою вологе зерно пшениці, вівса, ячменю, жита заражене бактеріями мишачого тифу. Перевагою є те, що миші заражаються одна від другої і в результаті гине вся колонія. На відміну від хімічних принад, які потрібно розкладати доти, поки гризуни поїдають їх, Бактеронцид вноситься одноразово. У боротьбі з мишами та полівками на полях і садах витрачають 1-2 кг препарату на 1 га, в скирдах — 5-30 г на 1 куб. м, в складах з насіннєвою продукцією — 50-100 г на 100 кв. м.
Смертельна доза для гризунів міститься в 0,3-0,5 г препарату. Найбільша ефективність біологічної принади досягається в холодну пору року, коли температура повітря не перевищує +10°С.
Боротьбу з гризунами варто вести систематично, комбінуючи різні методи і засоби. Пам’ятайте: застосування навіть найефективніших засобів не рятує від повторного заселення гризунів. А головне — у гонитві за ефективністю не варто забруднювати навколишнє середовище і піддавати ризикові своє і чуже життя.
При роботі із засобами захисту рослин обов’язково слід дотримуватися діючих Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та правил техніки безпеки.
Провідний спеціаліст відділу контролю
за обігом засобів захисту рослин
управління фітосанітарної безпеки-
державний фітосанітарний інспектор О. А. Рубан