Кому з підприємців спишуть заборгованість з ЄСВ у 2021 році
Законодавчі підстави
Закон України від 04.12.2020 р. № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Цим Законом продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені згідно до Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592-IX) зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786-ІХ).
Хто має право на списання недоїмки з ЄСВ
Право списання мають фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – до 01 березня 2021 року.
При цьому, згідно до Закону №1072-ІХ ФОП з датою ліквідації з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року також мають право на списання ЄСВ.
Порядок списання заборгованості з ЄСВ
Несплачені станом на 01 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізичним особам – підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, підлягають списанню у порядку, визначеному Законом № 2464-VI при дотриманні наступних умов:
- такими платниками у відповідних місяцях періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, якщо до 01 березня 2020 року подано необхідні документи, а саме:
а) для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):
• заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця (якщо така заява не подавалася раніше);
• заяву про списання заборгованості та звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана фізичною особою звітність має обов’язково відображати дані за період з 01 січня 2017 року до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 01 грудня 2020 року. Фізичній особі не потрібно звітувати за період після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону № 2464-VI на підставі даних, одержаних контролюючим органом від Державного реєстратора;
б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності):
• заяву про списання заборгованості;
• заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску (якщо така заява не подавалася раніше) та звітність відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464-VI за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками).
Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 01 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 01 грудня 2020 року.
З 1 січня 2021 рокуплатники єдиного податку можуть здавати в оренду більші площі житлових та нежитлових приміщень
Костянтинівська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Донецькій області повідомила, що з 1 січня 2021 року фізичні особи - підприємці, можуть надавати в оренду земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 900 квадратних метрів. У разі перевищення зазначеної площі, підприємці не можуть бути платниками єдиного податку І-ІІІ груп.
Зазначені зміни внесені до п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу Законом України від 17.12.2020 року № 1117-IX .
Нагадаємо, що до 2021 року для зазначеної категорії платників податків діяли обмеження щодо надання в оренду житлових приміщень та/або їх частини, загальною площеюпонад 100 квадратних метрів, нежитлових приміщень (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальною площеюпонад 300 квадратних метрів.
Розмір площ земельних ділянок, які надаються в оренду не змінився та залишився на рівні попереднього 2020 року – до 0,2 га.
Деклаування 2021: хто звітуватиме за минулорічні доходи до податкової
Костянтинівська Державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що з 1 січня 2021 року розпочалась щорічна кампанія декларування доходів громадян. Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Що треба знати платникам єдиного податку про РРО в 2021 році
Костянтинівська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що відповідно до Закону України від 01.12.2020 р. № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі ПРРО) не застосовуютьсяплатниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями) другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році – 1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності. Також, відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Виключення складають фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку підприємці, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Такі підприємці мають застосовувати РРО в своїй діяльності не залежно від обсягу отриманого доходу.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО, застосовуються в таких розмірах:
10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
